- PII
- S30345995S0201708325020111-1
- DOI
- 10.7868/S3034599525020111
- Publication type
- Article
- Status
- Published
- Authors
- Volume/ Edition
- Volume / Issue number 2 (130)
- Pages
- 128-138
- Abstract
- The study focuses on analysing the virtual interactions of displaced Ukrainians in the social media. The author highlights that the Russian federal authorities have taken steps to facilitate the integration of displaced persons: developing comprehensive adaptation programs, simplifying the citizenship process and providing diverse socioeconomic support, while cultural and some social aspects of adaptation and integration have become a field for online communities of Ukrainians. The collected empirical materials allowed for the identification of key discursive patterns and the role of virtual social constructs in the processes of acculturation and sociocultural integration of displaced persons in Russian society. The choice of temporal boundaries (April 2014 – February 2022) is determined by the specifics of the studied cohort represented by displaced Ukrainians from Donbass. The nomination of online communities was determined by individual preferences and could be conditioned by territorial or social characteristics of the participants. Geolocation markers such as “Donbass” had a prevailing significance in the context of social aggregations associated with individuals from this region; notably, there was an absence of markers like “Ukraine”, “Ukrainian” or “ukrainian”. The author notes that virtual interactions in such communities represent offline contexts, facilitating open communication and interaction among participants without hierarchical stratification. The study reveals the absence of rigid opposition from the community to the new social environment, a low level of isolationism in online groups and the presence of intra-group contacts. The research results demonstrate the evolution of interaction patterns among Ukrainians in the virtual environment and their effective adaptation to new sociocultural conditions.
- Keywords
- перемещенные лица миграция землячество Донбасс корпоративность социальные сети сообщества
- Date of publication
- 01.02.2025
- Year of publication
- 2025
- Number of purchasers
- 0
- Views
- 6
References
- 1. Баннікова К. (2023) Феномен соціальної адаптації вимушених українських мігрантів у країнах Східної Європи: деякі моделі, механізми регулювання. Migration & Law. Vol. 3. (Issues 1‒2). С. 28–41. DOI: 10.32752/2786-5185-2023-3-1-2-28-41
- 2. Белоруссова С.Ю. (2021) Киберэтнография: методология и технология. Этнография. № 3(13). С. 123‒145.
- 3. Гера Т. (2018) Супровід інтеграції сімей переселенців: технологія роботи асистента родини. ДДПУ ім. І. Франка, Дрогобич, Україна. 154 с.
- 4. Головнев А.В., Белоруссова С.Ю., Киссер Т.С (2021) Виртуальная этничность и киберэтнография. МАЭ РАН, Санкт-Петербург. 280 с.
- 5. Дрозд Р., Нестуля О., Пахомова І (ред.) (2019) Інноваційна модель інтеграції послуг із навчання, перекваліфікації та соціальної підтримки: досвід Полтавської області. ПУЭТ, Полтава, Україна. 80 с.
- 6. Котик А.В. (2021) Фактор беженцев (вынужденных переселенцев) в российскоукраинских отношениях после 2014‒2015 годов. Актуальные проблемы исторических исследований. взгляд молодых учёных. Отв. ред. К.Л. Захарова. ИПЦ НГУ, Новосибирск. С. 324‒334.
- 7. Кузель А.В., Пилипенко В.В. (2017) Исследование вынужденной трудовой миграции из Донбасса на территорию России. Донецкие чтения 2017: Русский мир как цивилизационная основа научно-образовательного и культурного развития Донбасса. Т. 3: Экономические науки. Ч. 3: Актуальные научные исследования: экономика, управление, инновации. Под общ. ред. С.В. Беспаловой. Изд-во ДонНУ, Донецк. С. 328‒330.
- 8. Кузнецова И.Б. (2018) Беженцы из Украины: миграционная политика и повседневность. Журнал исследований социальной политики. Т. 16. № 4. С. 577‒594.
- 9. Лапшина Н.В. (2020) НКО поляков Сибири в веб-пространстве: репрезентация культуры и этнической идентичности. Этнография. № 3(9). С. 124‒153.
- 10. Новікова О.Ф. (ред.) (2016) Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху. ІЕП НАН України, Київ, Україна. 447 с.
- 11. Олийнык И.Л. (2019) Вынужденная миграция: особенности статуса переселенцев Донбасса. Миграционное право. № 3. С. 10‒13.
- 12. Позняк О.В. (ред.) (2018) Характеристика домогосподарств внутрішньо переселених осіб – бенефіціарів допомоги МБФ «Карітас України». Київ, Україна. 56 с.
- 13. Скотна Н.В. (ред.) (2019) Психолого-педагогічний супровід осіб, постраждалих від міграційних процесів в умовах сучасних українських реалій: теорія і практика. ДДПУ ім. І. Франка, Дрогобич, Україна. 200 с.
- 14. Сысоева М.Э. (2021) Facebook как поле: анализ убыхских онлайн-сообществ. Этнография. № 3(13). С. 171‒190.
- 15. Хохолькова Н.Е. (2021) Африканская цифровая диаспора. Этнография. № 3(13). С. 191‒206.
- 16. Chahrak N. (2024) Challenges in the Social and Psychological Adaptation of Ukrainian Forced Migrants (in the Context of Poland). East European Review. Vol. XIII (1). P. 41‒52. DOI: 10.61097/22992421/WEER/41-52
- 17. Poster M. (1995) Postmodern Virtualities. Body & Society. Issue 1 (3‒4). P. 79‒95.
- 18. Synowiec A. (2022) Barriers of Cultural Adaptation in the Context of the Influx of Ukrainian War Refugees to Poland. Scientific Papers of Silesian University of Technology Organization and Management Series. Vol. 165. P. 371‒381.
